Відмінності в алгоритмі роботи шахтних і піролізних котлів

В зв’язку з підвищенням попиту на альтернативні способи опалення, стала збільшуватися кількість запитів, пов’язаних з вибором типу теплогенераторів. Найбільш універсальними, невибагливими в обслуговуванні і максимально економічно вигідними є твердопаливні котли. Але на ринку представлена велика кількість різновидів подібного обладнання. На перший план по ефективності виходять установки шахтного типу і піролізні. Щоб зрозуміти особливості експлуатації названих теплогенераторів, варто розібратися в їх будові і принципах функціонування.

Головні характеристики для котлів

Незалежно від умов роботи і особливостей будови, будь-який ТП тепловий генератор оцінюється по:

• кількості тепла, яке може дати дана установка в одиницю часу або щодо обсягу використовуваного палива;
• способу завантаження нової порції пального матеріалу і можливості поповнення його обсягу в процесі горіння;
• вигляду і якості палива, на якому він може функціонувати. 

Котли шахтного типу: конструкція і принцип роботи

Особливістю будови даного обладнання є наявність одного відсіку для згоряння твердого палива. Отримане тепло передається через теплообмінник в систему опалення, а продукти горіння виводяться по димоходному каналу назовні. Надлишки теплової енергії можуть накопичуватися в спеціальному акумуляторі, яким при необхідності додатково укомплектовується установка. 

Варто сказати, що необхідно уважно стежити за станом димоходу, так як тут часто накопичується сажа і смоли. Це призводить до зменшення його пропускної спроможності. В результаті знижується природна тяга, а місце установки котла піддається надмірному задимленню. 

Теплоутворення в котлі знаходиться на досить високому рівні. Його кількості вистачає для якісного обігріву приміщення і накопиченню запасів в теплоаккумуляторі. 

Ще однією конструктивною особливістю котлів даного виду є реалізація верхнього завантаження палива. Це дає можливість поповнення обсягу дров в будь-який час і створення деякого їх запасу всередині топки. Такий варіант закладки цікавий ще й тим, що забезпечує поступове згоряння вихідного матеріалу. Верхні шари опускаються в зону горіння тільки після того, як попередні перетворяться на попіл. Це створює більш сприятливі умови для функціонування установки і її обслуговування. В ідеальних умовах, на одній порції палива котел може працювати до 24 годин.

За видами сировини шахтний теплогенератор також універсальний. Він показує високі результати як на дровах, трісці або пеллетах, так і на антрациті, кам’яному вугіллі, торфі і т.д. Також допустимо використання сировини з підвищеною вологістю і різною зольністю. Єдине, що необхідно врахувати, це той факт, що названі різновиди палива мають свої якісні показники: час перегорання і кількість виробленого тепла при цьому.

Підводячи підсумки, можна сказати, що основними перевагами даного обладнання виступають:

• універсальність в плані застосовуваного паливного ресурсу;
• зниження витрат на опалення в порівнянні з централізованим способом обігріву;
• високий рівень надійності і витривалості;
• тривалий час роботи на одній порції палива;
• можливість застосування горючого матеріалу низької якості.

Але і без недоліків тут не обійшлося:

• періодично виникає необхідність в очищенні зольного ящика і димових каналів;
• має більш низький ККД в порівнянні з піролізними різновидами установок;
• закладка палива виробляється виключно в ручному режимі.

Котли піролізного типу: особливості будови, плюси і мінуси установки

Основна відмінна риса таких теплогенераторів – наявність двох камер згоряння: – в першій відбувається первинний підпал палива і подальше виділення з нього піролізних газів, а в другій – догорання отриманих димових мас внаслідок екзотермічної реакції та використання їх теплового потенціалу. Температура в камері допалювання може досягати 1000 ℃. Тепло витрачається на нагрів водяної сорочки установки і теплообмінника, розташованого усередині топки.

Варто відзначити, що перегорання палива в котлах піролізного типу відбувається значно швидше. Однієї закладки вистачить на 12 – 14 годин. При цьому вони працюють виключно на дровах. 

Наявність іншого типу палива призводить до більш швидкої поломки агрегату. Також доводиться стежити за вологістю використовуваної деревини. Чим вище коефіцієнт вмісту вологи в ній, тим нижче ККД обладнання та гірші умови його експлуатації.

Спосіб закладки твердого палива аналогічний теплогенератору шахтного типу: у верхній частині головної камери розташовується завантажувальний люк.

Перевагами піролізних теплогенераторів виступають:

• більш якісне згоряння полін, що гарантує низькі темпи накопичення золи;
• мінімальний вміст токсичних речовин у вихлопних газах;
• виділення набагато більшої кількості тепла;
• порівняно низьке споживання палива по відношенню до одержуваної теплової енергії;
• невибагливість до обслуговування і можливість облаштування автоматизованого управління.

Недоліки:

• висока ринкова ціна;
• вимогливість до виду палива і його якості;
• виключно ручне завантаження сировини;
• менший термін служби;
• залежність від електроенергії.

Як зробити найбільш оптимальний вибір

Приступаючи до вибору теплового обладнання для реалізації альтернативного способу опалення, необхідно проаналізувати ваші вихідні дані: опалювальна площа, висота стель, утеплення будинку або його відсутність, необхідний температурний режим, ваш фінансовий стан і наявність того чи іншого виду палива.

Так, якщо вам необхідно забезпечити комфортні умови проживання або роботи на великих площах, ви маєте доступ до великої кількості дров, то кращим рішенням стане придбання та встановлення піролізного котла.

У зворотному випадку або ж при мінімальному бюджеті покупки, вам підійде теплогенератор шахтного типу. Він невибагливий до сировини, може працювати тривалий час без участі людини, гарантує високий рівень тепла при належному обслуговуванні.